Зарплата наших героїв на самому передньому краї фронту – 100 тисяч Гривень.
Зарплата наших медиків, котрі оперують поранених під обстрілами та бомбардуваннями – трохи більше 20 Тисяч.
Зарплата наших енергетиків, котрі під ракетними ударами лагодять лінії електропостачання – біля 25 тисячі Гривень.
А це голова Рівненського апеляційного суду – Степан Шимків.
І він кожного місяця отримує 242 ТИСЯЧІ ГРИВЕНЬ.
Солідно. Чи не Так?
І я вже дуже давно перестав шукати у всіх цих випадках, ту саму міфічну та казкову Справедливість.
Бо її Немає. Немає і Все.
Я просто мрію про те, що колись настане той день, коли прірва між ними та нами, стане хоч трошки Меншою.
Адже мріяти – поки не Заборонено.
